Любимые фильмы:
Underground, Амаркорд, Ігри розуму, Соляріс, Сталкер, Green mile, Fight club, Над гніздом зозулі, Достукатись до небес, Карти, гроші, два стволи, Реквієм за мрією, На голці, Arizona dream, Життя як диво, Основний інстинкт, Еффект метелика, Старим тут не місце
Любимые книги:
книги Борхеса, Кафки, Бруно Шульца, Кортасара, Селіна, Достоєвського, Гоголя, Довлатова, Вєнєчки Єрофєєва, Кундери, Гессе, Сервантеса, Рабле, Гомбровича, Набокова, Домбровича, Підмогильного, Хвильового, Андруховича, Жадана, Палагнюка, Берроуза, Керуак, Гінзберг, Пєлєвін
О себе:
© В’ячеслав Митрога, 2007
КІМНАТА
В п’ятницю, тринадцятого, Р. викинув свого паспорта та всі інші документи у
річку, а потім довго дивився як тече вода, цей плин води почався відтоді, як
з’явився цей світ, і досі не припиняється, одні ріки всихають , інші
з’являються, змінюються їхні русла, але вода неодмінно тече далі . Ці думки
змусили його зобразити гірку награну посмішку, більш спонукану розумом, аніж
емоціями, та й про які емоції може йти мова, коли вони давно втратили для Р.
свою красу і привабливість, і в його нинішній ситуації зовсім не виправдовували
свого права на існування у ньому, про інших він точно не знав, і тому намагався
думати, ніби у інших з емоціями все набагато краще, ніби вони можуть ще щиро
сміятися і щиро плакати, мимовільно і майже, з точки зору здорового глузду,
безпричинно. Протягом наступних двох тижнів Р. жодного разу не з’явився на місці своєї роботи, кожну найменшу клітину тіла і душі героя переповнювала лінькуватість і страшенна апатія, бажання бездіяльності і впадання у мертву довгу зимову сплячку. Він не знаходив жодних причин свого перебування у такому вкрай небезпечному як для своєї психіки, так і для свого соціального становища стані, бо просто не міг уже їх віднайти. Здатність до аналізу, а тим більше до самоаналізу, здатність усвідомлювати себе членом суспільства і бажання нести на собі його функції, просто геть зникли, натомість з'явилося в ньому щось від рослини. Чотири білих стіни у кімнаті. Стеля. Підлога. І він посередині, наче кімнатна рослина. На додачу до всього оцього він ще й перестав спілкуватися з усіма своїми друзями та знайомими, яких у нього було не так і багато, бо завжди був він людиною замкнутою і сором'язливою, відлюдькуватою та дещо дивною, хоча бували моменти, коли всі довкола і дивувалися з нього: дуже рідко, але усе-таки це траплялося, він перетворювався на компанійського і балакучого «свого хлопця». Р. якось автоматично, проте ще продовжував, переглядати, бо читанням це вже ніяк не назвеш, книги з полички, міг годинами водити очима якоюсь одною сторінкою, а потім, уже відірвавшись від неї, так само довго і беземоційно, вдивлятися в стіни, або, коли дійство відбувалося десь на дворі, на лавочці десь у парку, - просто вдивлятися: не в перехожих, не в крони дерев, не в небо чи ще в якісь речі або в істот, до яких зазвичай можна проявити хоча б певний живий інтерес, а в нікуди. Усюди, куди б він не глянув, для нього була порожнеча, беззмістовна і хаотична. Коли нарешті скінчилися усі грошові заощадження, Р. тільки криво собі посміхнувся і вперся у стіну. Роботи він, звісно, собі не шукав, бо не знаходив у собі для цього анінайменших спонук, причин, бажань, ба навіть, потреб. Усе остогиділо, бо здавалось позбавленим жодного змісту.
Через кілька днів герой відчув непереборне бажання зникнути з цього
обридлого міста, з цього обридлого світу, а тому одягнувся, пильним поглядом
обдивився вміст усієї своєї кімнати, відкрив дверцята шафи, торкнувся однією рукою костюма і, ніби намагаючись впевнитись в якості товару на ринку, помацав пальцями тканину, тоді забрав руку і легенько прикрив дверцята. Підійшов до книжок, ще раз перечитав назви та імена авторів, а згодом, перевіривши чи досить міцно закрите вікно, вийшов у двері і замкнув їх на ключ, який перегодя, потрапивши вже на вулицю, викинув.
Кажуть, досить сильно схожу на Р. людину зустрічали в Одесі, Харкові, Сумах, у
Львові, по інших містечках країни. Багато хто стверджує, ніби бачив Р. у Італії та
Штатах, а потім на островах Океанії, але жодного разу у своїй власній кімнаті він не з'являвся.
Русский
Українська
English